Suchergebnisse

The liberal explication of a phenomenon of freedom is dominant in a modern political discourse. At the same time, essential influence on conceptualization of category of freedom was carried out by its pre-liberal version which, in particular, has been presented in works of the Neo-roman theorists. This interpretation became a basis of understanding of freedom in classical liberalism for which the tradition of judgment of freedom in a negative context (freedom was mainly peculiar from). In modern liberalism there is a concept of positive freedom (freedom for). Accordingly, freedom phenomenon is analyzed in two interconnected contexts: negative (freedom from) and positive (freedom for).

The article states that the Ukrainian-Polish mutual understanding discourse has dealt a devastating blow because of the adoption of the Polish Sejm resolution (11.07.2016) on the recognition of the 1943 Volyn Ukrainian-Polish tragedy as genocide of the Poles. That is, the Poles came under the influence of the technology of "enemy image" creation while reformatting their own collective identity. Accordingly, the reformatting of the Polish identity was directed into the past. In turn, the contemporary recoding of the Ukrainian collective identity in the first place is related to the present day and, secondly, is directed to the future, due to the hybrid Russian-Ukrainian war in the East of Ukraine. At the same time, the future is for the cooperation between the two countries (Poland and Ukraine), that will definitely overcome the current differences and form a non-conflict mutual collective identities.

Наголошено на необхідності інтеріоризації демократичних принципів у масовій свідомості українських громадян, що передбачає активізацію освітніх стратегій. Зазначено, що парадигма освіти, в контексті якої втілення демократичних стан- дартів було б найбільш оптимальним, корелює з концепцією формування критично- го мислення. Сфокусовано увагу на базових постулатах «Реджо-педагогіки», де освіта вважається місцем зустрічі для вирощування свободи, демократії та солі- дарності. ; Problem setting. The end of the twentieth century was marked by focusing the attention of many theorists on the problems of democratization, which in particular was connected with the collapse of the socialist system and the emergence of new countries on the world stage, for which the problems of democratic transformations became relevant. In the pro- cess of transition from undemocratic (different types of autocracies) to democratic modes, there are overwhelmingly two phases: liberalization and democratization. However, the implementation of liberalization and democratization does not guarantee the transforma- tion of the undemocratic regime into a democratic one, since there is always a danger of reversal. After all, in addition to the institutional component, which is a very important guarantor of the success in the democratization processes, the value component of a par- ticular culture plays an important role.Recentresearch and publications analysis. At the beginning of the twenty-first cen- tury in the western political discourse a series of trends took place in the context of which liberal-democratic processes of the present day are analyzed (L. Diamond, R. Dahl,T. Carothers, A. Przeworski,D. Rustow, S. Huntington, F. Schmitter, etc.). Prioritization in the analysis of democratization processes is given to institutional transformations. At the same time, institutions are capable of transforming political life only if they are correlated with the socio-cultural environment (L. Harrison).Paper objective. The purpose of the article is to identify priority educational strategies for the democratization of democratic principles in the mass consciousness of Ukrainian citizens.Paper main body. The implantation of democratic values involves the formation of specific educational strategies aimed at shaping critical thinking. This requires radically new approaches to the formation of educational programs that in the era of information technology dominance should be aimed at the development of critical thinking, social interaction skills, communication skills, creativity, the ability to find non-standard solutions in solving problems, etc.The attention is focused on the basic ideas of «Reggio-Pedagogy», aimed at developing children's independent thinking and skills of independent activity. It is noted that the basic propositions of «Reggio-pedagogics» correlate in a certain way with the concept of the «school of heart» of V. O. Sukhomlynsky (Ukrainian educational discourse).Conclusions of the research. The necessity of interiorization of democratic principles in the mass consciousness of Ukrainian citizens is emphasized, which involves activization of educational strategies. It is noted that the paradigm of education, in the context of which the implementation of democratic standards would be the most optimal, correlates with the concept of the formation of critical thinking. Focus is on the basic postulates of«Reggio-Pedagogy», where education is considered to be a meeting place for the growth of freedom, democracy and solidarity. ; Акцентировано на необходимости интериоризации демократических принципов в массовом сознании украинских граждан, что предусматривает активизацию об- разовательных стратегий. Отмечено, что парадигма образования, в контексте которой воплощение демократических стандартов было бы наиболее оптимальным, коррелирует с концепцией формирования критического мышления. Сфокусировано внимание на базовых постулатах «Реджо-педагогики», где образование считается местом встречи для формирования свободы, демократии и солидарности.

Наголошено на необхідності інтеріоризації демократичних принципів у масовій свідомості українських громадян, що передбачає активізацію освітніх стратегій. Зазначено, що парадигма освіти, в контексті якої втілення демократичних стан- дартів було б найбільш оптимальним, корелює з концепцією формування критично- го мислення. Сфокусовано увагу на базових постулатах «Реджо-педагогіки», де освіта вважається місцем зустрічі для вирощування свободи, демократії та солі- дарності. ; Problem setting. The end of the twentieth century was marked by focusing the attention of many theorists on the problems of democratization, which in particular was connected with the collapse of the socialist system and the emergence of new countries on the world stage, for which the problems of democratic transformations became relevant. In the pro- cess of transition from undemocratic (different types of autocracies) to democratic modes, there are overwhelmingly two phases: liberalization and democratization. However, the implementation of liberalization and democratization does not guarantee the transforma- tion of the undemocratic regime into a democratic one, since there is always a danger of reversal. After all, in addition to the institutional component, which is a very important guarantor of the success in the democratization processes, the value component of a par- ticular culture plays an important role.Recentresearch and publications analysis. At the beginning of the twenty-first cen- tury in the western political discourse a series of trends took place in the context of which liberal-democratic processes of the present day are analyzed (L. Diamond, R. Dahl,T. Carothers, A. Przeworski,D. Rustow, S. Huntington, F. Schmitter, etc.). Prioritization in the analysis of democratization processes is given to institutional transformations. At the same time, institutions are capable of transforming political life only if they are correlated with the socio-cultural environment (L. Harrison).Paper objective. The purpose of the article is to identify priority educational strategies for the democratization of democratic principles in the mass consciousness of Ukrainian citizens.Paper main body. The implantation of democratic values involves the formation of specific educational strategies aimed at shaping critical thinking. This requires radically new approaches to the formation of educational programs that in the era of information technology dominance should be aimed at the development of critical thinking, social interaction skills, communication skills, creativity, the ability to find non-standard solutions in solving problems, etc.The attention is focused on the basic ideas of «Reggio-Pedagogy», aimed at developing children's independent thinking and skills of independent activity. It is noted that the basic propositions of «Reggio-pedagogics» correlate in a certain way with the concept of the «school of heart» of V. O. Sukhomlynsky (Ukrainian educational discourse).Conclusions of the research. The necessity of interiorization of democratic principles in the mass consciousness of Ukrainian citizens is emphasized, which involves activization of educational strategies. It is noted that the paradigm of education, in the context of which the implementation of democratic standards would be the most optimal, correlates with the concept of the formation of critical thinking. Focus is on the basic postulates of«Reggio-Pedagogy», where education is considered to be a meeting place for the growth of freedom, democracy and solidarity. ; Акцентировано на необходимости интериоризации демократических принципов в массовом сознании украинских граждан, что предусматривает активизацию об- разовательных стратегий. Отмечено, что парадигма образования, в контексте которой воплощение демократических стандартов было бы наиболее оптимальным, коррелирует с концепцией формирования критического мышления. Сфокусировано внимание на базовых постулатах «Реджо-педагогики», где образование считается местом встречи для формирования свободы, демократии и солидарности.

The article analyzes the specifics of the conceptualization of neoliberalism in the European and Anglo-American traditions. Neoliberalism, which emerged along with Keynesianism, offered its own vision of the problems of government regulation. The most significant areas of neoliberal discourse were developed in Austria (Vienna School: L. Mises, F. Hayek and others.), Germany (Freiburg School: W. Eucken, L. Erhard et al.), the UK (London School: Е. Kennan, L. Robbins et al.), the USA (Chicago School or «monetarism» F. Knight, G. Stigler, М. Friedman et al.).It is noted that quite deep fundamental differences can be found between German and Anglo-American neoliberal schools. For the German neoliberal direction a number of social issues which solutions had to be constantly in sight of public institutions became important enough. While the Anglo-American neoliberal schools focused their attention on purely economic entity, they were not interested in framework that would outline the entity's behavior.Today the most acute problem in neoliberalism is that neoliberals are seriously suspicious relating to democracy, they are ready rather to give power to experts and elite of the society than accept the principle of rule by majority that democracy provides. ; Анализируется специфика концептуализации неолиберализма в европейской и англо-американской традициях. Наиболее значительные направления неолиберального дискурса были разработаны в Австрии (Венская школа), Германии (Фрайбургская школа), Великобритании (Лондонская школа), США (Чикагская школа или «монетаризм»). Отмечается, что довольно глубокие основные различия наблюдаются между немецкой и англо-американскими неолиберальными школами. Для немецкого неолиберального направления достаточно важным стал блок социальных вопросов, тогда как англо-американские неолиберальные школы фокусировали внимание исключительно на хозяйствующем субъекте, их не интересовали рамки, определяющие поведение этого субъекта. ; Аналізується специфіка концептуалізації неолібералізму в європейській та англо-американській традиціях. Найбільш значні напрями неоліберального дискурсу були розроблені в Австрії (Віденська школа), Німеччині (Фрайбурзька школа), Великобританії (Лондонська школа), США (Чиказька школа або «монетаризм»). Зазначається, що доволі глибокі засадничі відмінності спостерігаються між німецькою та англо-американськими неоліберальними школами. Для німецького неоліберального напряму достатньо важливим став блок соціальних питань, тоді як англо-американські неоліберальні школи фокусували увагу суто на господарюючому суб'єкті, їх не цікавили рамки, які б окреслювали поведінку цього суб'єкта.

The article analyzes the specifics of the conceptualization of neoliberalism in the European and Anglo-American traditions. Neoliberalism, which emerged along with Keynesianism, offered its own vision of the problems of government regulation. The most significant areas of neoliberal discourse were developed in Austria (Vienna School: L. Mises, F. Hayek and others.), Germany (Freiburg School: W. Eucken, L. Erhard et al.), the UK (London School: Е. Kennan, L. Robbins et al.), the USA (Chicago School or «monetarism» F. Knight, G. Stigler, М. Friedman et al.).It is noted that quite deep fundamental differences can be found between German and Anglo-American neoliberal schools. For the German neoliberal direction a number of social issues which solutions had to be constantly in sight of public institutions became important enough. While the Anglo-American neoliberal schools focused their attention on purely economic entity, they were not interested in framework that would outline the entity's behavior.Today the most acute problem in neoliberalism is that neoliberals are seriously suspicious relating to democracy, they are ready rather to give power to experts and elite of the society than accept the principle of rule by majority that democracy provides. ; Анализируется специфика концептуализации неолиберализма в европейской и англо-американской традициях. Наиболее значительные направления неолиберального дискурса были разработаны в Австрии (Венская школа), Германии (Фрайбургская школа), Великобритании (Лондонская школа), США (Чикагская школа или «монетаризм»). Отмечается, что довольно глубокие основные различия наблюдаются между немецкой и англо-американскими неолиберальными школами. Для немецкого неолиберального направления достаточно важным стал блок социальных вопросов, тогда как англо-американские неолиберальные школы фокусировали внимание исключительно на хозяйствующем субъекте, их не интересовали рамки, определяющие поведение этого субъекта. ; Аналізується специфіка концептуалізації неолібералізму в європейській та англо-американській традиціях. Найбільш значні напрями неоліберального дискурсу були розроблені в Австрії (Віденська школа), Німеччині (Фрайбурзька школа), Великобританії (Лондонська школа), США (Чиказька школа або «монетаризм»). Зазначається, що доволі глибокі засадничі відмінності спостерігаються між німецькою та англо-американськими неоліберальними школами. Для німецького неоліберального напряму достатньо важливим став блок соціальних питань, тоді як англо-американські неоліберальні школи фокусували увагу суто на господарюючому суб'єкті, їх не цікавили рамки, які б окреслювали поведінку цього суб'єкта.

Ідея прогресу, отримавши свій розвиток у філософії Нового часу, зігралавагому роль у становленні соціальних наук. Витоки ідеї прогресу можна виявити щев християнстві. Вона пов'язана з темпоральними установками європейців, щодетерміновані есхатологічною концепцією. Ідея прогресу стала вельми плідною дляформування засадничих принципів політичної ідеології лібералізму, якомупритаманна орієнтація на прямолінійний прогрес у поясненні суспільного розвитку.Обґрунтовано, що в епоху Нового часу в суспільно-гуманітарному дискурсі ідеюпрогресу активно підсилювали ідеї раціоналізму та історицизму.Куц Г.М. ФИЛОСОФСКО-РЕЛИГИОЗНОЕ ОСНОВАНИЕ ИДЕИ ПРОГРЕССА Идеяпрогресса, получившая свое развитие в философии Нового времени, сыграла важнуюроль в становлении социальных наук. Истоки идеи прогресса можно обнаружитьеще в христианстве. Она повязана с темпоральными установками европейцев,детерминированными эсхатологической концепцией. Идея прогресса стала весьмаплодотворной для формирования основных принципов политической идеологиилиберализма, для которого характерна ориентация на прямолинейный прогресс вобъяснении общественного развития. Обосновано, что в эпоху Нового времени вобщественно-гуманитарном дискурсе идею прогресса активно усиливали идеирационализма и историцизма.Ключові слова: прогресс, философия, христианство, либерализм, рационализм,историцизм.Kuts G.M. PHILOSOPHICAL RELIGIOUS GROUNDS OF THE IDEA OF PROGRESSThe idea of progress, having obtained its development in the New time philosophy, playeda great role in social science becoming. The source of the idea of progress can be foundas early as in Christianity. It was connected with temporal attitudes of theEuripeansdetermined with eschatologic ideas. The idea of progress became fruitfull toforming of the liberalism political ideology oriented onto a straightforward progress in theexplanation of public development. It's demonstrated that in the New time the idea ofprogress was strengthened with ideas of rationalism and historicism.Keywords: progerss, philosophy, Christianity, liberalism, rationalism, historicism.